Грушвицька сільська рада
Рівненського району Рівненської області

Панський каштан та маєток Ліпських

Родина Ліпських-НегребецькихМаєток Ліпських 1930 ррМаєток Ліпських 1930 рр

Родовий маєток Ліпських, «Панський каштан»

 

На західній окраїні с. Грушвиця знаходився родовий маєток польських шляхтичів Ліпських, гербу Грабіе.

Маєток побудований Степаном Ліпським на початку ХХ століття: одноповерховий, на 3 веранди та 12 кімнат. У поміщика було три доньки: Станіслава Кадлубішка, Леонтина Бішлагерова та Атоніна Негребецька (вказані прізвища –  після одруження).

Після смерті Степана Ліпського маєток перейшов до Антоніни та Збігнєва Негребецьких, оскільки Леонтина мешкала в маєтку свого чоловіка, а Станіслава померла при народженні другої дитини. Антоніна забрала до себе осиротілу дочку сестри Станілави – Ванду.

Під час навчання в Кракові Ванда познайомилася із Людвіком Янчарським, студентом медичного університету. Невдовзі вони одружилися. У 1915 р. Людвіка, як хірурга, забрали на фронт, і там він загинув. Ванда залишилася із чотирма дітьми (Збігнєв, Чеслав, Галина, Дагни).

У травні 1921 р. Ванда одружилася зі Станіславом Грековичем, командиром другого ескадрону 9 полку уланів, який певний час перебував у Грушвиці. У 1923 р. від шлюбу народилася дочка Марія.

Після смерті Збігнєва та Антоніни Негребецьких маєтком управляли Станіслав Грекович, Збігнєв та Дагни Янчарські.

Господарство було досить великим: 500 га ріллі, 80 га лісу, 23 га пасовищ, великий фруктовий сад (4 га), овочевий город, хмелярня (2 га), гай із пасікою, сільськогосподарські будівлі (2 великі стайні, муроване зерносховище, обора, телятник), двохповерховий паровий млин.

У вересні 1939 р., перед приходом більшовицької армії, вся родина мусила поспіхом покинути маєток і тікати до Польщі. У кінці Другої світової війни маєток був спалений, від нього практично нічого не залишилося. До наших днів зберігся лише 150-ти літній «панський каштан».

 

Чеслав Янчарські

 

Чеслав Янчарські (літературний псевдонім Ян Анткевич) народився 2 вересня 1911 р. в Грушвиці Першій на Волині, помер 19 травня 1971 р. у Варшаві. Польський поет, прозаїк, перекладач, автор творів для дітей.

Дитячі роки Чеслава пройшли в Грушвиці у родинному маєтку прадідуся. Початкову освіту письменник здобув вдома. Пізніше закінчив Рівненську державну гімназію ім. Тадеуша Костюшка.

У 1932 році почав навчання на факультеті математики та природничих наук університету Яна Казимира у Львові, з 1934 року у Варшавському університеті вивчав польську мову.

Чеслав – непересічна особистість, він підкреслював свою унікальність елегантністю та хорошим гумором. Ще з дитинства писав вірші та п’єси, які презентував у родинному колі.

Перша збірка віршів «Акварель» видана в 1933 р. У 30-х роках  вийшли друком ще три поетичні збірки.

За ініціативою Чеслава Янчарського, у 1935 р. було створено об’єднання поетів «Група Волинь». У тому ж році в пісеннику «Мед» він опублікував перші твори для дітей. Саме вони були основою його творчої діяльності (написав близько 75 дитячих книг). За цей художній доробок отримав у 1957 р. Золотий хрест, у 1958 р. – Приз міста Варшави, а в 1960 р. – Приз прем'єр-міністра Польщі.

Чеслав Янчарські створив літературного персонажа Ведмедя Вухастика, героя кількох книг письменника та більше ста мультфільмів (вечірніх казок) на польському телебаченні.

З 1957 по 1970 р.р. поет опублікував ще чотири збірки віршів. Багато його творів присвячено Волині, значна частина з цих віршів –  про природу, події та людей Грушвиці.

За спогадами його друзів, поезія та Волинь були для Чеслава синонімами.